brr name

gerb ukr

Головна/Наша діяльність/Новини/Ніжинська об’єднана державна податкова інспекція інформує

Ніжинська об’єднана державна податкова інспекція інформує

  • Опубліковано в Новини

Податковою міліцією ліквідовано схему незаконного виробництва та реалізації недоброякісного пального

Під час проведення операції «Акциз-2018» та розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 204 КК України співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області спільно з прокуратурою Чернігівської області викрито «підпільний цех» з виготовлення пального сумнівної якості.
Встановлено, що група мешканців області організувала незаконне виготовлення паливно-мастильних матеріалів шляхом змішування низькоякісних нафтопродуктів та спеціальних добавок, які підвищують октанове число палива та наближають хімічний склад суміші до автомобільних бензинів марки А-92, А-95 та дизельного пального.
Псевдопідприємці, користуючись високою вартістю пального та потребами споживачів, налагодили кримінальну схему його «виробництва» та збуту через нелегальні заправки. Наразі вже встановлено, що дизельне пальне, яке реалізовувалось через мережу нелегальних заправок, шахраї отримували з території військових частин, розташованих на території Чернігівської області.
Ділків не цікавило, що завдяки їх махінаціям з пальним, транспортні засоби, які заправлялися цим сурогатом, швидко потребували ремонту та додаткових матеріальних затрат їх власників. На першому місці стояла жага до наживи: потужності «підпільного цеху» дозволяли щотижня «виготовляти» та збувати до 10000 літрів сурогату через мережу нелегальних заправок розташованих на території м. Ніжина та Ніжинського району.
За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено 8,5 тис. літрів паливно-мастильних матеріалів, 2 автомобілі, які використовувалися у незаконній діяльності, обладнання для виготовлення та реалізації: пластикові ємності з залишками неякісної рідини, насоси, шланги, лічильники. Всього вилучено цінностей на суму 1 млн. 640 тис. гривень.

Традиційний турнір з міні-футболу провели співробітники
фіскальної служби області

На днях у спортзалі Ніжинської загальноосвітньої школи №9 відбувся дев’ятнадцятий традиційний футбольний турнір, присвячений пам’яті Миколи Петруха та Дмитра Тернового.
Микола Петрух, колишній керівник державної податкової інспекції у Ніжині, започаткував цей футбольний турнір наприкінці 90-х років. І з того часу щороку свято футболу традиційно збирає у Ніжині податківців області.
Полковник МВС України Дмитро Терновий також колишній податківець, який у числі перших пішов захищати свою Батьківщину. Він загинув під час АТО у лютому 2015 року та посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Пам’ятний знак Дмитру Терновому встановлений на території Ніжинської загальноосвітньої школи №9.
Урочисто відкрили захід начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Олексій Барановський, голова Ніжинської районної державної адміністрації Вячеслав Івашин та начальник Ніжинської ОДПІ Геннадій Тараненко, які привітали учасників змагань та побажали перемоги.
Змагалися чотири команди: ветеранів, профспілки, податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області та Ніжинської ОДПІ. Перемогли у турнірі 2018 року ніжинські податківці, друге місце вибороли ветерани, третє – профспілки. Серед особистих досягнень - звання «Кращий гравець» отримав Сергій Небрат, «Кращий нападник» - Олександр Крупко, «Кращий воротар» – Дмитро Рябий та «Кращий захисник» – Олександр Давидок.

Щодо визначення дати реалізації пального з метою складання акцизної накладної

ГУ ДФС у Чернігівській області інформує як визначається дата реалізації пального з метою складання акцизної накладної, у тому числі, якщо відвантаження пального продавцем і отримання пального покупцем, а також сплата, перехід права власності, або підписання акту приймання-передачі про його отримання відбувається не в один день.
Отже, відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).
При цьому платником податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ.
Таким чином, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах незалежно від того, коли відбулась оплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок), що визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору, яка направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).
Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу (п. 8 розд. ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пп. 4, 5 розд. ІІ Порядку).
З цим та іншими роз’ясненнями ви можете ознайомитись у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).

Про застосування коефіцієнту рентабельності при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати

Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу на те, що розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).
У першому кварталі 2018 року діяли три облікові ставки: 14,5 відс., 16,0 відс.,17 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 14.12.2017 № 793-рш, від 25.01.2018 № 43-рш та від 01.03.2018 №133-рш відповідно. Таким чином середньозважена облікова ставка за І квартал 2018 року становить 15,92 відсотки.
Отже, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,76 відс. - трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
Більш детально про особливості адміністрування у 2018 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин викладено у листі Державної фіскальної служби України від 17.04.2018 №11457/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України».

Про ставки рентної плати за спеціальне використання води
у 2018 році

Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу на те, що відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п.255 ст.255 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати, а саме: обов'язок платника з рентної плати за спеціальне використання води покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.
Нагадаємо, що первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Так, з 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов'язання за IV квартал 2017 року.
За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5. При цьому, заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.
Щодо ставок рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) у 2018 році, то Законом України від 07 грудня 2017 року №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до Кодексу, а саме до ст. 255 Кодексу та збільшено на 16,8 відс. (порівняно з діючими у 2017 році) ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році.
Для платників Рентної плати, що звітують по Чернігівській області, ставки встановлено у таких розмірах:
Підпункт 255.5.1. п.255.5 ст. 255 Кодексу - за спеціальне використання поверхневих вод:

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів
Дніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ 58,17
Інших водних об'єктів 63,97
Підпункт 255.5.2 п.255.5 ст. 255 Кодексу - за спеціальне використання підземних вод:
Найменування регіону Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів
Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Сновський, Талалаївський райони 87,21
інші адміністративно-територіальні одиниці області 68,19

Підпункт 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 Кодексу - за воду, що входить виключно до складу напоїв: 55,21 гривні за 1 куб. метр поверхневої води; 64,39 гривні за 1 куб. метр підземної води.

Щодо визнання операцій контрольованими у 2018 році

Головне управління ДФС у Чернігівській області інформує про те, що 07 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1045» (далі - Постанова № 108).
Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здiйcнюютьcя між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) i 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються таю умови:
- piчний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) piк.
Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «г”» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рик;
- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).
З прикладами визнання господарських операцій контрольованими пропонуємо ознайомитися з листа ДФС України від 02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №108».

Деякі питання застосування різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Як пояснили в управлінні податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області, згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, придбаних, зокрема, у нерезидента (у тому числі пов’язаних oci6 - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарською операцією з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками I кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).
У разі незастосування платником податків різниць відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.
Більш детально – у листі ДФС України від 02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №108».

У квітні зросли надходження до бюджетів від платників Чернігівщини

До бюджетів усіх рівнів Чернігівської області у квітні 2018 року надійшло понад 674 млн. грн. податків та зборів, що на 12 відсотків більше відповідного періоду минулого року.
Державний бюджет, зокрема, отримав у доходну частину понад 305 млн. гривень. Це на 3 відс. більше квітня попереднього року за рахунок збільшення находжень податку на додану вартість (у 1,5 рази або на 36 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (на 19 відс. або на 17 млн. грн.), податку на прибуток (у 1,6 рази або на 1 млн. грн.)
Іншу частину коштів (369 млн. грн.) отримали місцеві бюджети територіальних громад Чернігівщини. Факт квітня минулого року перевищено на 20 відс. або на 62 млн. грн. Найбільше сплачено податку на доходи фізичних осіб (240,5 млн. грн. або 65 відс. загальної суми надходжень), також значний вплив на наповнення бюджетів спостерігається від сплати земельного податку (51 млн. грн. або 14 відс.), єдиного податку (48 млн. грн. або 13 відс.).
Також у квітні цього року до бюджетів територіальних громад, на території яких розташовані АЗС, надійшли кошти від сплаченого виробниками акцизного податку з пального в сумі 2,9 млн. гривень.
На 26 відс. або на 69 млн. грн., порівняно з квітнем минулого року, зросли надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У квітні цього року надійшло майже 338 млн. грн. зі сплати єдиного внеску.

Завдяки зміні реквізитів фіскального чеку при реалізації пального посилиться контроль за надходженнями до місцевих бюджетів

З квітня поточного року набрали чинності зміни щодо форми та змісту розрахункових документів. У тому числі фіскальних чеків РРО. Даними змінами передбачено додатковий реквізит фіскального чеку – код підкатегорії палива згідно з УКТ ЗЕД. Дані нововведення повинні забезпечити зарахування в автоматичному режимі частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України палива до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.
У разі відсутності у фіскальному чеку одного із реквізитів, реалізація палива з таким чеком буде прирівняна до реалізації палива без чеку.
Тобто, при проведенні перевірки до таких платників податків будуть застосовані штрафні санкції за реалізацію палива без попереднього програмування РРО та без застосування РРО і видачі фіскального чеку встановленого зразка. За дане порушення також передбачено притягнення до адміністративної відповідальності.
У реаліях сьогодення певна частка порушень зумовлена незнанням платниками податків чинного законодавства та актуальних змін. Проте, як відомо, це не звільняє від відповідальності за скоєні порушення.
З метою упередження порушень законодавства та забезпечення зарахування в автоматичному режимі частини акцизного податку з палива до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування головне управління ДФС у Чернігівській області звертається до керівників суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію пального з вимогою дотримуватися норм законодавства та попереджає про відповідальність за їх порушення.
Покупцям радимо завжди вимагати чек за зроблену покупку.

Our website is protected by DMC Firewall!